Первісне суспільство на території України в добу каменю, міді та бронзи.

Первісне суспільство на території України в добу каменю, міді та бронзи.

1. Палеоліт.Біля села Королево на Закарпатті були виявленні найдавніші сліди перебування людини на території України, які датуються від 600 тис. до 1 млн. років тому.

Для Європи це досить ранній час появи людини. Це була доба палеоліту. Палеоліт (давній кам'яний вік) тривав від появи людини до ЕХ тис. до н.е. Протягом палеоліту відбувалися зміни фізичного типу людини: пітекантроп (архантроп) - 1 млн. - 150 - 100 тис. років тому; неандерталець (палеоантроп) - 150 - 100 тис. - 40

- 30 тис. років тому; кроманьйонець (неоантроп) - 40 - 35 тис. років тому і по сьогодні. Можна виділити такі етапи палеоліту: ранній (пітекантроп, неандерталець) і пізній (кроманьйонець). У палеоліті знаряддя праці виготовлялися з каменю, дерева, кістки, рогу. Основними видами діяльності давніх людей були полювання та збиральництво.

Доба палеоліту характеризується льодовиковими періодами (зледеніннями) в історії Землі: 1)1 млн. - 700 тис. років тому; 2) 500 тис. - 350 тис. років тому; 3) 250 тис. - 100 тис. років тому (цей був найбільший і єдиний з усіх досяг півночі України та дійшов до Карпат і по Дніпру (до Дніпропетровська)); 4) 80 тис. - 12 тис. років тому (цей був найхолодніший).

Під час льодовиків відбувалася зміна клімату, флори та фауни. Під час останнього льодовика основний ландшафт в Україні представляли на півночі -тундра і лісотундра, а на півдні - холодний степ, де панували холодолюбні тварини

- мамути, північні олені, бики, дикі коні та ін. Чорне море було озером.

В умовах різкого похолодання виникла потреба у використанні вогню, одягу, житла. Усе це вже вміли робити неандертальці. У пізньому палеоліті сформувалася родова громада - материнський рід, нова більш досконала форма соціальної організації людського суспільства. До цього існували різні форми дородових громад, починаючи від первісного людського стада. Також у цей період простежуються початки мистецтва та релігійних вірувань.

Усього в межах України виявлено більше тисячі пам'яток доби палеоліту. Завершення льодовикового періоду стало заключною межею палеоліту.

2. Мезоліт.Мезоліт (середній кам'яний вік ) датується IX - VI тис. до н. є. На початку мезоліту відступив на північ і поступово розтанув льодовик, сформувалися сучасні природно - кліматичні умови в Україні, а саме: сучасний клімат, флора та фауна, оформилася сучасні ландшафтні зони - ліс, лісостеп, степ. Досконалішими стали кам'яні знаряддя праці (поява мікролітів).

Провідною галуззю господарювання було полювання, але за більш сприятливих умов життя поступово зростає чисельність населення, що разом зі зміною об'єктів полювання призводить до кризи мисливського господарства. Потреба здобувати більше їжі зумовлює необхідність підвищити ефективність полювання. Тому в мезоліті винайшли лук та стріли і приручили собаку. Необхідність повніше використовувати природні ресурси своєї території призводить до того, що зростає роль збиральництва, розвивається рибальство, а це спричинює наприкінці мезоліту появу зародків землеробства та тваринництва. Всього в Україні виявлено майже тисячу пам'яток мезоліту.



3, Неоліт. „Неолітична революція".Неоліт (новий кам'яний вік) тривав у VI

- IV тис. до н. є. У неоліті відбувся перехід від привласнюючих форм господарювання (полювання і збиральництва) до відтворюючих форм господарювання (землеробства і тваринництва), який дістав назву „неолітична революція". За наслідками в подальшому розвитку людства це дійсно була революція. „Неолітична революція" заклала передумови для переходу людства до етапу цивілізації. Цивілізацією вважатимемо етап в розвитку людства, коли існують класове суспільство, держава та все їм супутнє. Цивілізаційні ж процеси - це процеси становлення та розвитку класового суспільства і держави, тобто процеси державотворення і класоутворення. Держава утворюється зі становленням класового суспільства, з появою класів, які з'являються в умовах розкладу родового ладу, до чого призводять якісні зміни в розвитку продуктивних сил, їх стрімке зростання. Поштовх цьому й дала „неолітична революція".

У неоліті визначилася нерівномірність в розвитку людства в Україні. Північні племена були ще мисливсько-рибальськими, тобто мезолітичними. А південно-західні племена вже землеробсько-скотарськими. У неоліті різко прискорюється прогрес в розвитку людства - з'являється керамічний посуд, винайдені були прядіння та ткацтво, досконалішою стала обробка каменю з використанням нових прийомів (розпилювання, шліфування, свердлення).

Нові форми господарювання, особливо землеробство, потребували більш досконалих і продуктивних знарядь праці. Виникла потреба в новому матеріалі, з'являються металеві вироби. В історії людства починається доба металів.

4. Енеоліт. Трипільська культура.Енеоліт (мідно - кам'яний вік) тривав у IV

- III тис. до н. є. В енеоліті в Україні поширюється землеробство і скотарство.

Самою знаменитою в Україні в енеоліті є трипільська культура, яка існувала у IV - першій половині IIIтис. до н. є. У добу розквіту вона займала майже всю Правобережну Україну. Основним заняттям її населення було землеробство, для свого часу досить розвинене. У трипільців була чудова кераміка („культура мальованої кераміки"). Виявлені гігантські поселення трипільців площею 300 - 400 га, з більше як 2000 жител, 25000 мешканців, двоповерховими будинками. Ці поселення науковці умовно називають „протомістами".

На пізньому етапі відбулася зміна клімату, який став більш посушливим, що підірвало економічну базу існування трипільської культури. Землеробство занепадає, підноситься роль скотарства. Біднішою стає матеріальна та духовна культура трипільців. До загибелі ж трипільської культури спричинила агресія сусідніх племен.

Існує гіпотеза, що трипільці - це предки українців, але за даними антропології трипільці не можуть бути прямими предками сучасних українців. Для свого часу трипільська культура досягла високого рівня розвитку і мала сильний вплив на сусідні племена та народи. До того ж трипільська культура є спорідненою землеробським культурам Близького Сходу та Балкан, відгалуженням яких вона була. На етапі розквіту вона не поступалася в розвитку землеробським культурам Передньої Азії, на базі яких утворилися перші цивілізації в історії людства. Але цивілізаційний потенціал трипільської культури, зародки якого можливо вже виявлялися, не реалізувався внаслідок вже названих причин.5. Бронзовий вік,У бронзовому віці, який тривав у III- на початку І тис. до н. є., в степу затвердилося кочове скотарство. Тим самим визначилися дві основні природно-економічні зони в Україні - землеробський Ліс і скотарський Степ. Так визначилося протистояння мілс землеробами і кочовими скотарями, яке тривало в Україні до XVIII ст. В добу бронзи, як в скотарських (ямна, катакомбна, зрубна) культурах, так і в землеробських племенах, чіткіше починають визначати себе цивілізаційні процеси.

Затвердження феодальної роздробленості на Русі. Занепад Києва у XII -на початку XIII ст.

Виникнення українського козацтва і Запорозької Січі, їх організація та устрій. Реєстрове козацтво.

Первісне суспільство на території України в добу каменю, міді та бронзи.

1. Палеоліт.Біля села Королево на Закарпатті були виявленні найдавніші сліди перебування людини на території України, які датуються від 600 тис. до 1 млн. років тому.

Для Європи це досить ранній час появи людини. Це була доба палеоліту. Палеоліт (давній кам'яний вік) тривав від появи людини до ЕХ тис. до н.е. Протягом палеоліту відбувалися зміни фізичного типу людини: пітекантроп (архантроп) - 1 млн. - 150 - 100 тис. років тому; неандерталець (палеоантроп) - 150 - 100 тис. - 40

- 30 тис. років тому; кроманьйонець (неоантроп) - 40 - 35 тис. років тому і по сьогодні. Можна виділити такі етапи палеоліту: ранній (пітекантроп, неандерталець) і пізній (кроманьйонець). У палеоліті знаряддя праці виготовлялися з каменю, дерева, кістки, рогу. Основними видами діяльності давніх людей були полювання та збиральництво.

Доба палеоліту характеризується льодовиковими періодами (зледеніннями) в історії Землі: 1)1 млн. - 700 тис. років тому; 2) 500 тис. - 350 тис. років тому; 3) 250 тис. - 100 тис. років тому (цей був найбільший і єдиний з усіх досяг півночі України та дійшов до Карпат і по Дніпру (до Дніпропетровська)); 4) 80 тис. - 12 тис. років тому (цей був найхолодніший).

Під час льодовиків відбувалася зміна клімату, флори та фауни. Під час останнього льодовика основний ландшафт в Україні представляли на півночі -тундра і лісотундра, а на півдні - холодний степ, де панували холодолюбні тварини

- мамути, північні олені, бики, дикі коні та ін. Чорне море було озером.

В умовах різкого похолодання виникла потреба у використанні вогню, одягу, житла. Усе це вже вміли робити неандертальці. У пізньому палеоліті сформувалася родова громада - материнський рід, нова більш досконала форма соціальної організації людського суспільства. До цього існували різні форми дородових громад, починаючи від первісного людського стада. Також у цей період простежуються початки мистецтва та релігійних вірувань.

Усього в межах України виявлено більше тисячі пам'яток доби палеоліту. Завершення льодовикового періоду стало заключною межею палеоліту.

2. Мезоліт.Мезоліт (середній кам'яний вік ) датується IX - VI тис. до н. є. На початку мезоліту відступив на північ і поступово розтанув льодовик, сформувалися сучасні природно - кліматичні умови в Україні, а саме: сучасний клімат, флора та фауна, оформилася сучасні ландшафтні зони - ліс, лісостеп, степ. Досконалішими стали кам'яні знаряддя праці (поява мікролітів).

Провідною галуззю господарювання було полювання, але за більш сприятливих умов життя поступово зростає чисельність населення, що разом зі зміною об'єктів полювання призводить до кризи мисливського господарства. Потреба здобувати більше їжі зумовлює необхідність підвищити ефективність полювання. Тому в мезоліті винайшли лук та стріли і приручили собаку. Необхідність повніше використовувати природні ресурси своєї території призводить до того, що зростає роль збиральництва, розвивається рибальство, а це спричинює наприкінці мезоліту появу зародків землеробства та тваринництва. Всього в Україні виявлено майже тисячу пам'яток мезоліту.

3, Неоліт. „Неолітична революція".Неоліт (новий кам'яний вік) тривав у VI

- IV тис. до н. є. У неоліті відбувся перехід від привласнюючих форм господарювання (полювання і збиральництва) до відтворюючих форм господарювання (землеробства і тваринництва), який дістав назву „неолітична революція". За наслідками в подальшому розвитку людства це дійсно була революція. „Неолітична революція" заклала передумови для переходу людства до етапу цивілізації. Цивілізацією вважатимемо етап в розвитку людства, коли існують класове суспільство, держава та все їм супутнє. Цивілізаційні ж процеси - це процеси становлення та розвитку класового суспільства і держави, тобто процеси державотворення і класоутворення. Держава утворюється зі становленням класового суспільства, з появою класів, які з'являються в умовах розкладу родового ладу, до чого призводять якісні зміни в розвитку продуктивних сил, їх стрімке зростання. Поштовх цьому й дала „неолітична революція".

У неоліті визначилася нерівномірність в розвитку людства в Україні. Північні племена були ще мисливсько-рибальськими, тобто мезолітичними. А південно-західні племена вже землеробсько-скотарськими. У неоліті різко прискорюється прогрес в розвитку людства - з'являється керамічний посуд, винайдені були прядіння та ткацтво, досконалішою стала обробка каменю з використанням нових прийомів (розпилювання, шліфування, свердлення).

Нові форми господарювання, особливо землеробство, потребували більш досконалих і продуктивних знарядь праці. Виникла потреба в новому матеріалі, з'являються металеві вироби. В історії людства починається доба металів.

4. Енеоліт. Трипільська культура.Енеоліт (мідно - кам'яний вік) тривав у IV

- III тис. до н. є. В енеоліті в Україні поширюється землеробство і скотарство.

Самою знаменитою в Україні в енеоліті є трипільська культура, яка існувала у IV - першій половині IIIтис. до н. є. У добу розквіту вона займала майже всю Правобережну Україну. Основним заняттям її населення було землеробство, для свого часу досить розвинене. У трипільців була чудова кераміка („культура мальованої кераміки"). Виявлені гігантські поселення трипільців площею 300 - 400 га, з більше як 2000 жител, 25000 мешканців, двоповерховими будинками. Ці поселення науковці умовно називають „протомістами".

На пізньому етапі відбулася зміна клімату, який став більш посушливим, що підірвало економічну базу існування трипільської культури. Землеробство занепадає, підноситься роль скотарства. Біднішою стає матеріальна та духовна культура трипільців. До загибелі ж трипільської культури спричинила агресія сусідніх племен.

Існує гіпотеза, що трипільці - це предки українців, але за даними антропології трипільці не можуть бути прямими предками сучасних українців. Для свого часу трипільська культура досягла високого рівня розвитку і мала сильний вплив на сусідні племена та народи. До того ж трипільська культура є спорідненою землеробським культурам Близького Сходу та Балкан, відгалуженням яких вона була. На етапі розквіту вона не поступалася в розвитку землеробським культурам Передньої Азії, на базі яких утворилися перші цивілізації в історії людства. Але цивілізаційний потенціал трипільської культури, зародки якого можливо вже виявлялися, не реалізувався внаслідок вже названих причин.5. Бронзовий вік,У бронзовому віці, який тривав у III- на початку І тис. до н. є., в степу затвердилося кочове скотарство. Тим самим визначилися дві основні природно-економічні зони в Україні - землеробський Ліс і скотарський Степ. Так визначилося протистояння мілс землеробами і кочовими скотарями, яке тривало в Україні до XVIII ст. В добу бронзи, як в скотарських (ямна, катакомбна, зрубна) культурах, так і в землеробських племенах, чіткіше починають визначати себе цивілізаційні процеси.




0004948183525824.html
0005010877566161.html
    PR.RU™